Стаття 16. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин :: vuzlib.su

Стаття 16. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин :: vuzlib.su

51
0

ТЕКСТЫ КНИГ ПРИНАДЛЕЖАТ ИХ АВТОРАМ И РАЗМЕЩЕНЫ ДЛЯ ОЗНАКОМЛЕНИЯ


Стаття 16. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин

.

Стаття 16. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин

Кримінальна відповідальність за готування до злочину і замах
на злочин настає за статтею 14 або 15 і за тією статтею Особливої частини цього
Кодексу, яка передбачає відповідальність за закінчений злочин.

1. Згідно зі ст. 2 підставою кримінальної відповідальності є
наявність у діянні особи складу злочину. При попередній злочинній

діяльності це положення потребує уточнення. Підставою
кримінальної відповідальності за готування і замах є склад незакінченого
злочину, ознаки якого зафіксовані у ст. ст. 14 та 15 і у відповідній статті
Особливої частини КК. Кваліфікація готування і замаху відбувається за двома
нормами — за статтею Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за
закінчений злочин, до якого суб’єкт готувався або на вчинення якого зробив замах,
з обов’язковим посиланням на ст. ст. 14 або 15. Це посилання є необхідним,
оскільки всі склади злочинів у диспозиціях норм Особливої частини КК
сформульовані як закінчені посягання. При цьому кожна попередня стадія
поглинається наступною і самостійної правової оцінки не потребує.

Суспільне небезпечні однорідні з тими, які прагнув заподіяти
винний, наслідки, що настали при замаху на злочин, не потребують самостійної
кваліфікації навіть у тому разі, коли вони охоплюються ознаками об’єктивної
сторони іншого закінченого злочину. Наприклад, заподіяння під час замаху на
вбивство середньої тяжкості тілесного ушкодження кваліфікується лише за ст. ст.
15, 115 без оцінки вчиненого за ст. 122.

2. Покарання за готування до злочину та замах на нього
призначається за тією ж статтею КК, що і за закінчений злочин. При цьому, крім
загальних засад призначення покарання, обставин, які пом’якшують і обтяжують
відповідальність, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого особою діяння,
ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких злочин не було
доведено до кінця (ч. 1 ст. 68). Ст. 68 закріплює принцип не обов’язкового, а
факультативного пом’якшення покарання за незакінчений злочин.

.

    Назад

    ПОДЕЛИТЬСЯ
    Facebook
    Twitter
    Предыдущая статьяВсё для водоемов
    Следующая статьяЛ. ФЕЙЕРБАХ :: vuzlib.su

    НЕТ КОММЕНТАРИЕВ

    ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ