ТЕКСТЫ КНИГ ПРИНАДЛЕЖАТ ИХ АВТОРАМ И РАЗМЕЩЕНЫ ДЛЯ ОЗНАКОМЛЕНИЯ
2. Поняття і значення вини
.
2. Поняття і значення вини
1. Загальне поняття вини вироблено
наукою кримінального права і закріплено в КК. Згідно з ст. 23 КК вина — це
психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої цим
Кодексом, та ЇЇ наслідків, виражене у формі умислу або необережності. Вина як
обов’язкова ознака суб’єктивної сторони будь-якого складу злочину нерозривно
пов’язана з його об’єктивними ознаками, її зміст відображують об’єктивні ознаки
злочину, що характеризують його об’єкт, предмет і об’єктивну сторону. Тому не
існує абстрактної вини, відірваної від конкретного суспільне небезпечного
діяння. Саме це діяння і становить предметний зміст вини, ЇЇ матеріальне
наповнення.
Зміст вини — перший найбільш
важливий елемент у понятті вини. Однак сам по собі зміст не дає повної
характеристики вини. Для цього необхідно виділити і проаналізувати інші її
елементи.
Серед них важливе значення має
соціальна сутність. Вина — категорія соціальна. Ця властивість вини знаходить
свій прояв у негативному чи зневажливому ставленні особи, яка вчинила суспільне
небезпечне діяння, до тих інтересів, соціальних благ, цінностей (суспільних
відносин), що охороняються кримінальним законом. Тому вина особи у вчиненні
суспільне небезпечного діяння оцінюється негативно і засуджується правом.
Важливе значення в понятті вини
мають і такі її елементи, як форма і ступінь вини.
Форми вини — це зазначені в
кримінальному законі сполучення певних ознак свідомості і волі особи, що вчиняє
суспільне небезпечне діяння. У сполученні таких ознак і виражається психічне
ставлення особи до діяння і його наслідків. Чинне кримінальне законодавство
виділяє дві форми вини — умисел (ст. 24) і необережність (ст. 25). Це
узагальнені законодавцем поняття, які лише в загальних рисах характеризують
ставлення особи до того діяння, що вчиняється нею, та його наслідків. Умисел і
необережність мають свої види. Умисел може бути прямим і непрямим, а
необережність існує у виді злочинної самовпевненості (самонадіянності) та
злочинної недбалості. Поза цими конкретними видами вина відсутня.
Ступінь вини — завершальний елемент
поняття вини. Це оціночна, кількісна категорія. Вона багато в чому визначає
тяжкість вчиненого діяння і небезпечність особи винного. Ступінь вини має
практичне значення, тому що реалізація кримінальної відповідальності і
призначення конкретного покарання багато в чому залежать від того, з прямим чи
непрямим умислом вчинено злочин, який вид умислу мав місце — заздалегідь
обдуманий чи такий, що виник раптово, який вид необережності допустила особа і в
чому це проявилося.
Отже, вина особи — це не тільки
обов’язкова суб’єктивна ознака, а й важлива соціальна категорія, зміст якої
визначають як характер і тяжкість злочинного діяння, так і сама його наявність
як такого. Відомо, що свідомість і воля певною мірою визначені зовнішнім
середовищем, його об’єктивними умовами, проте ця залежність не є фатальною.
Вона не визначає цілком асоціальну поведінку особи. У цьому головну роль
виконують її свідомість і воля. Саме вони — основні важелі, що визначають
характер і форму поведінки людини в кожному конкретному випадку.
2. При встановленні вини та її
змісту в кожному випадку слід виходити із її об’єктивного існування в реальній
дійсності. Тому вина підлягає доказуванню на попередньому слідстві і в судовому
розгляді на підставі аналізу всіх зібраних у справі доказів. Вона входить до
змісту предмета доказування по кожній справі. Суд пізнає вину так, як він
встановлює і пізнає інші факти та явища об’єктивної дійсності, що існують або
відбуваються у зовнішньому світі поза свідомістю окремої людини чи свідомістю
суддів.
Встановлення вини, її форми і виду —
необхідна умова правильної кваліфікації злочину. Значення вини полягає і в
тому, що наше кримінальне право виходить із принципу суб’єктивного ставлення за
вину. Відсутність вини особи у вчиненні конкретного суспільно небезпечного
діяння виключає, суб’єктивну сторону, а відтак, склад злочину і підставу
кримінальної відповідальності. Зміст вини, її форми і види істотно впливають і
на визначення міри покарання за вчинене.
.
