ТЕКСТЫ КНИГ ПРИНАДЛЕЖАТ ИХ АВТОРАМ И РАЗМЕЩЕНЫ ДЛЯ ОЗНАКОМЛЕНИЯ
§ 3. Принципи організації та діяльності державного апарату
.
§ 3.
Принципи організації та діяльності державного апарату
Для
державного апарату потрібні спеціально підготовлені кадри чиновників-у
правлінців, які мають необхідну кваліфікацію і професіоналізм. Прошарок людей,
зайнятих на роботі в апараті держави, визначають як бюрократію (бюрократ —
грец. столоначальник). Даний термін вживають і для негативної характеристики
таких проявів у діяльності державного апарату, як формалізм, тяганина,
кар’єризм, прагнення до особистої вигоди, корумпованість, байдужість до людей
та їх потреб.
Щоб
перебороти негативні явища, використовуються демократичні методи і стиль
роботи, ціла система спеціально розроблених реально діючих заходів і
механізмів, покликаних приборкати, стримати бюрократизацію. Ефективні такі
заходи, як заміщення посадових осіб за конкурсом, переведення управлінського
апарату на роботу за контрактом, позбавлення державних службовців права брати
участь у комерційній діяльності, але одночасно встановлення для них високого
рівня заробітної плати (соціально-правова захищеність), яка забезпечує
зацікавленість у чесній службі. Управлінський апарат має бути інструментом
органів влади, обраних і контрольованих народом.
Для
підвищення ефективності і якості функціонування державного апарату необхідно,
щоб в основі його організації і діяльності була система принципів.
Принципи
організації і діяльності державного апарату — відправні засади, незаперечні
вимоги, висунуті до формування і функціонування державних органів.
Основні
принципи організації і діяльності державного апарату,
1)
пріоритет прав і свобод людини;
2)
єдність і поділ влади;
3)
верховенство права — виражається, наприклад, у праві оскарження в суді рішень
державних органів, відшкодуванні шкоди, заподіяної їх незаконними діями;
4)
законність;
5)
ієрархічність — підлеглість по вертикалі;
6)
організаційно-правова зв’язаність діяльності державних органів і посадових
осіб;
7)
поєднання виборності і призначуваності;
8)
демократизм методів і стилю роботи;
9)
змінюваність;
10)
поєднання колегіальності та єдиноначальності;
11)
гласність і урахування громадської думки;
12)
професійна компетентність;
13)
економічність, програмування, науковість;
14)
право рівного доступу до державної служби.
.
