ТЕКСТЫ КНИГ ПРИНАДЛЕЖАТ ИХ АВТОРАМ И РАЗМЕЩЕНЫ ДЛЯ ОЗНАКОМЛЕНИЯ
7.1. Процесуальний контроль
.
7.1. Процесуальний контроль
Адміністративний процес
характеризується оперативністю. Через це можливості процесуального контролю
звужені. Проміжкові процесуальні акти та дії можуть бути переглянуті разом із
завершальними актами (адміністративними рішеннями).
Однак є винятки. 1) Загальний
порядок контролю. Він пов’язаний із субсидіарним застосуванням Закону України
«Про звернення громадян» для регулювання порядку розгляду скарг на
процесуальні дії та акти. Зокрема це стосується оскарження залишення заяви без
розгляду при накладенні штрафів за порушення законодавства про рекламу. 2)
Спеціальний порядок оскарження окремих процесуальних дій. У випадку незгоди
керівника навчального закладу з висновками атестаційної комісії протягом 10
днів з моменту отримання акта експертизи він може подати апеляцію до
регіональної експертної ради. Якщо апеляція визнається правомірною, то
регіональна експертна рада призначає експертну комісію у новому складі. 3) Якщо
процесуальний проміжковий акт вчинюється самим же проводом, то він сам протягом
поточної стадії може переглянути таке своє рішення. Так, заходи процесуального
забезпечення, які вживаються Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі за
поданням лідируючих суб’єктів (Державної митної служби, Міністерства економіки
з питань європейської інтеграції України), можуть бути скасовані або змінені
самою ж Комісією. Таке рішення приймається вже кваліфікованою більшістю членів
Комісії . Державна митна служба України, національний товаровиробник або
відповідний орган виконавчої влади протягом ЗО днів від дати публікації рішення
Комісії про застосування спеціальних заходів можуть вимагати перегляду цього
рішення. Згідно з цією вимогою Комісія розпочинає перегляд зазначеного рішення,
за результатами якого Комісія приймає рішення кваліфікованою більшістю голосів
про залишення рішення про застосування спеціальних заходів без змін, його зміну
або скасування.
Адміністративно-процесуальний
контроль здійснюється суто суб’єктами державного, комунального, не публічного
управління. Тобто судовий контроль за проміжковими процесуальними актами не
варто відносити до адміністративно-процесу-цального. При цьому в деяких
випадках такий судовий контроль є єдино можливим. До прикладу, розпорядження
про вжиття заходів щодо забезпечення виконання рішення про захист від недобросовісної
конкуренції може бути оскаржене до суду. При цьому тільки суд повинен оцінювати
законність таких забезпечувальних заходів, як накладення арешту на майно,
грошові суми.
Адміністративно-процесуальний
контроль має бути завжди попередній, тобто проміжкові процесуальні акти та
стадії виконання переглядаються окремо від адміністративного рішення по суті
справи. Однак процесуальні нормативні акти дають різні способи попереднього
процесуального контролю, що як правило, здійснюється проводом. Перший спосіб —
це вчинення організаційної дії проводом після проведення процесуальної дії
лідируючим суб’єктом. Другий спосіб, зокрема, проявляється в тому, що керівник
митного органу контролює хід проведення службового розслідування. Такий
контроль не є правовим, він — організаційний, що полягає в організаційному
забезпеченні роботи комісії, яка проводить розслідування.
Наступний контроль процесуальним не
є, однак теж впливає на провадження справи. Особливо це стосується стадії
виконання рішення. Так, практикується обов’язкове надсилання примірника рішення
разом із матеріалами справи спеціалізованому підрозділу центрального апарату
міністерства для нагляду за дотриманням вимог законодавства при розгляді справи
і винесенні рішення та контролю за виконанням рішення.
Право процесуального контролю
визнається за проводом, спеціально-уповноваженими лідируючими суб’єктами. В
першому випадку, до прикладу, коли начальник митниці не згоден з прийнятим
рішенням про проведення митного розслідування, а також при наявності обставин, які
виключають провадження по справі, він своєю постановою припиняє провадження по
справі. В іншому випадку, зокрема, висновки огляду на стан сп’яніння
оскаржуються до контрольної комісії медичного огляду регіонального
наркодиспансера або контрольної комісії Міністерства охорони здоров’я.
Право ініціювання перегляду
процесуального рішення визнається за проводом і учасниками.
.
